Поряд із голодомором, Другою світовою війною однією із найтрагічніших сторінок у новітній історії України були депортаційно-переселенські акції проти українців Лемківщини, Холмщини, Надсяння і Підсяння у 1944-1946 роках, в результаті яких сотні тисяч наших співвітчизників були вивезені з рідних домівок і часто позбавлені елементарних умов існування.
В історіографії це питання знайшло своє відображення здебільшого на рівні узагальнюючих цифр і фактів. Конкретна статистика стосовно окремих повітів і сіл майже не розроблена. Дана стаття покликана частково заповнити цю прогалину.
Об’єкт нашого дослідження – документи Управління у справах евакуації українського, польського, чеського, словацького населення при Раді Міністрів УРСР.
Вищеназвані документи – першоджерело усіх публікацій щодо депортаційно-переселенських процесів українців у 1944-1946 роках. Десятками років вони зберігалися у відомчому архіві Міністерства праці і соціальної політики України у Києві, а з серпня 1998 року після переміщення до Державного архіву Львівської області інтенсивно використовуються для надання довідок окремим громадянам. Через напівзакритий характер відомчого архіву у Києві та постійне використання документів архівістами у Львові дослідники майже не знайомі із цими джерелами і вони практично не введені до наукового обігу.
Всі документи фонду зосереджені у 19 описах (за числом районних уповноважених плюс 1 опис – алфавітні списки). Адміністративних же повітів, з яких відбувалося примусове переселення, є дещо більше. Так, до 18 описів увійшли дані про депортоване українське населення із Ярославського, Ланцутського, Лежайського, Пшеворського, Жешівського (Ряшівського), Томашівського, Володавського, Грубешівського, Перемишльського, Холмського, Саноцького, Березівського, Кросненського, Ліськівського, Тарнобжеського, Ново-Торгського, Ніського, Білгорайського, Ново-Сончського,Горлиць кого, Любачівського, Замостівського, Радзінського, Красноставського, Любартівського, Ясловського повітів і м. Любліна.
За видами джерел документи поділяються на декілька груп:
- алфавітні списки голів двору;
- заяви голів двору про згоду на так зване переселення;
- посімейні списки;
- описи майна;
- поешелонні списки.
Алфавітні списки – це документи вторинного обліку і виконують чисто практичну функцію пошуку конкретної сім’ї у посімейних або поешелонних списках. Алфавітні списки мають такі графи: прізвище, ім’я, по-батькові голови двору, його рік народження; село, з якого відбувалося примусове переселення; кількість членів сім’ї, що виселялися; кількість залишеної землі; сума залишеного майна; область переселення; номери справ та аркушів у поешелонних, посімейних списках та описах майна на голову двору. Порівняно з посімейними та поешелонними алфавітні списки не мають відомостей про усіх членів родини. Вони складені у двох варіантах – за повітами та за алфавітом.
Заяви голів двору несуть відносно невелику інформацію: прізвище, ім’я, по-батькові голови двору; місце проживання; підпис; дата. У багатьох випадках підпис і дата відсутні, що пов’язано, мабуть, із неписьменністю.
Основу документів примусового переселення складають посімейні списки та описи майна. Посімейні списки мають такі графи: номер за порядком; прізвище, ім’я, по-батькові, рік і місце народження усіх членів сім’ї, починаючи з голови двору; стать; родинне відношення до голови двору; область, до якої переселялися; зрідка (наприклад, списки Володавського повіту) - дата переселення.
Посімейні списки дають змогу:
- визначити населені пункти у розрізі повітів, з яких відбувалося переселення;
- встановити загальну кількість примусово переселених сімей і людей з того чи іншого населеного пункту;
- виявити конкретну особу переселенця з його короткими біографічними даними.
Мусимо визнати, що у посімейних, поешелонних списках та описах майна іноді є деякі суперечності при написанні імен Федір чи Теодор, Осип чи Йосип, Стах, Євстахій чи Станіслав та ряду інших. Тобто в одних списках написано одне ім’я, в інших – друге. Те ж саме стосується і років народження окремих громадян.
У посімейних списках непоодинокими фактами є наявність списків жителів одного і того ж села у різних описах. Це пов’язано із хронологічними рамками переселення, коли частина жителів села була виселена у 1945 році, а інші – у 1946 році. Одними займався один районний уповноважений, іншими – другий. Так, із села Млини Ярославського повіту спочатку у 1945 році було примусово переселено разом зі своїм повітом 148 чоловік (47 сімей), а у 1946 році вже разом із Любачівським повітом – 788 чоловік (193 сім’ї). Ці дані містяться у різних описах відповідно №1 та №12[1]. У 1946 році жителі ряду сіл Ярославського повіту Халупки Хотинецькі, Млини, Будзин, Молодич, Корчова, Кочмари у кількості 1570 чоловік (380 сімей) були примусово переселені разом із жителями Любачівського повіту (опис №12)[2].
У 1945 році подібна ситуація була із частиною жителів сіл Дмитровичі, Замихів, Замістя, Городиславичі, Сколошів, Лясківка, Рокитниця, Дубковичі, Чесмеровичі, Дубиця і Заболотці (955 чоловік, 236 сімей), які були примусово переселені не зі своїм Ярославським, а із Перемишльським повітом, що підтверджує опис №5[3].
Про кількісний склад примусово переселених українців, наприклад, із Ярославського повіту свідчить наступна таблиця, складена за підрахунками посімейних списків (описи №№1, 5, 12):
№ з/п |
Населений пункт | К-сть переселенців | К-сть переселених сімей |
До якої області переселили |
1 | м. Ярослав | 1066 | 462 | Львівська, Волинська, Чернігівська, Одеська, Ворошиловградська, Станіславська, Дрогобицька, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська |
2 | Передмістя Дольне | 524 | 164 | Станіславська
|
3 | Мишталі | 119 | 34 | Станіславська |
4 | Ставки | 103 | 26 | Станіславська |
5 | Миротин | 92 | 32 | Тернопільська |
6 | Полкіни | 266 | 72 | Станіславська, Тернопільська, Дрогобицька |
7 | Гориця, ВоляБухівська | 181 | 39 | Станіславська |
8 | Муніна | 9 | 3 | Тернопільська, Станіславська |
9 | Тучапи | 43 | 10 | Станіславська |
10 | Висоцько | 679 | 166 | Тернопільська |
11 | Запалів | 632 | 146 | Тернопільська, Львівська, Волинська |
12 | Маковисько | 743 | 179 | Тернопільська |
13 | М’якиш Старий | 112 | 21 | Львівська, Тернопільська |
14 | Ніновичі | 992 | 233 | Львівська |
15 | Тухля | 355 | 68 | Львівська |
16 | Бобрівка | 454 | 99 | Тернопільська |
17 | Ветлин | 1118 | 278 | Тернопільська |
18 | Вілька Запалівська | 378 | 85 | Тернопільська |
19 | Грабовець | 361 | 95 | Тернопільська |
20 | Дуньковичі | 83 | 20 | Львівська |
21 | Заліська Воля | 563 | 144 | Тернопільська |
22 | Корениця | 580 | 131 | Тернопільська |
23 | Конячів | 135 | 30 | Тернопільська |
24 | Ольхова | 54 | 14 | Тернопільська |
25 | Рижкова Воля | 687 | 170 | Тернопільська |
26 | Харитони | 158 | 36 | Тернопільська |
27 | Собятин | 280 | 65 | Тернопільська |
28 | Сурохів | 1077 | 207 | Тернопільська |
29 | Ляшки | 729 | 174 | Тернопільська |
30 | Лази | 842 | 202 | Тернопільська, Львівська |
31 | Мякиш Новий | 839 | 184 | Тернопільська |
32 | Дубровиця | 667 | 167 | Станіславська, Тернопільська |
33 | Адамівка | 185 | 46 | Дрогобицька |
34 | Павлова | 378 | 86 | Тернопільська |
35 | Майдан Синявський | 52 | 9 | Тернопільська |
36 | Слобода | 319 | 77 | Дрогобицька |
37 | Красне | 144 | 34 | Станіславська, Дрогобицька, Тернопільська |
38 | Дібча | 617 | 142 | Дрогобицька, Львівська |
39 | Теплиця | 2091 | 482 | Тернопільська, Харківська, Полтавська, Одеська, Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Миколаївська, Волинська |
40 | Радимно | 625 | 180 | Львівська, Волинська, Тернопільська, Станіславська |
41 | Сколошів | 326 | 213 | Тернопільська, Волинська, Львівська |
42 | Задіброва | 128 | 33 | Волинська |
43 | Святе | 939 | 273 | Львівська, Станіславська, Волинська, Тернопільська, Дрогобицька |
44 | Острів | 72 | 19 | Волинська, Дрогобицька |
45 | Заболотці | 340 | 80 | Дрогобицька |
46 | Людків | 25 | 5 | Волинська |
47 | Засяння | 124 | 33 | Тернопільська |
48 | Сосниця | 2145 | 644 | Станіславська. Тернопільська, Львівська |
49 | Вязівниця | 163 | 45 | Станіславська, Дрогобицька, Львівська |
50 | Молодич | 152 | 41 | Станіславська, Тернопільська |
51 | Радава | 36 | 11 | Дрогобицька, Станіславська |
52 | Зарадава | 8 | 2 | Львівська. Станіславська |
53 | Сурмачівка | 122 | 26 | Тернопільська, Львівська |
54 | Цетуля | 494 | 116 | Тернопільська, Львівська |
55 | Млини | 936 | 240 | Тернопільська, Львівська, Станіславська |
56 | Хотинець | 769 | 190 | Тернопільська, Львівська |
57 | Халупки Хотинецькі | 421 | 110 | Тернопільська, Львівська |
58 | Грушовичі | 50 | 16 | Львівська |
59 | Будзин | 264 | 56 | Дрогобицька. Тернопільська |
60 | Прухник | 105 | 31 | Тернопільська, Львівська, Станіславська, Дрогобицька |
61 | Хожув | 69 | 16 | Станіславська, Херсонська, Тернопільська, Волинська |
62 | Свободна | 12 | 6 | Тернопільська, Станіславська, Дрогобицька |
63 | Хавловичі | 75 | 16 | Тернопільська |
64 | Йодлівка | 28 | 8 | Тернопільська |
65 | Розбуж | 255 | 66 | Тернопільська, Дрогобицька |
66 | Крамарівка | 289 | 73 | Тернопільська, Дрогобицька |
67 | Реплин | 148 | 31 | Тернопільська, Станіславська, Дрогобицька |
68 | Угорка | 270 | 59 | Станіславська, Тернопільська |
69 | Розвениця | 22 | 5 | Львівська |
70 | Воля Розвеницька | 365 | 89 | Дрогобицька, Львівська, Станіславська, Тернопільська |
71 | Повнятичі | 343 | 83 | Дрогобицька, Львівська, Тернопільська |
72 | Частковичі | 218 | 53 | Тернопільська, Львівська, Дрогобицька |
73 | Тиневичі | 116 | 33 | Тернопільська, Станіславська, Львівська, Дрогобицька |
74 | Чудовичі | 87 | 25 | Тернопільська, Дрогобицька |
75 | Рожнятів | 174 | 46 | Тернопільська, Дрогобицька, Станіславська |
76 | Синява | 47 | 12 | Станіславська, Дрогобицька, Львівська |
77 | Піскоровичі | 1365 | 301 | Львівська, Тернопільська, Станіславська, Волинська, Одеська |
78 | Рудка | 262 | 63 | Тернопільська, Харківська |
79 | Пігани | 47 | 11 | Тернопільська, Львівська, Дрогобицька |
80 | Монастир | 154 | 35 | Станіславська, Львівська, Дрогобицька |
81 | Червона Воля | 60 | 19 | Станіславська, Львівська |
82 | Черче | 31 | 11 | Тернопільська, Львівська |
83 | Дибків | 91 | 49 | Тернопільська, Львівська, Одеська, Херсонська, Станіславська |
84 | Вилева | 130 | 32 | Станіславська, Львівська, Тернопільська |
85 | Добра | 706 | 160 | Тернопільська, Дрогобицька, Одеська, Станіславська |
86 | Лежахів | 287 | 72 | Тернопільська, Львівська, Станіславська |
87 | Добковичі | 260 | 66 | Станіславська, Тернопільська, Херсонська |
88 | Боратин | 362 | 86 | Станіславська, Херсонська |
89 | Корчова | 81 | 21 | Тернопільська |
90 | Кочмари | 76 | 19 | Тернопільська |
91 | Дмитровичі | 402 | 106 |
|
92 | Замихів | 137 | 36 |
|
93 | Замостя | 14 | 3 |
|
94 | Лясківка | 46 | 9 |
|
95 | Рокитниця | 6 | 1 |
|
96 | Дубковичі | 3 | 1 |
|
97 | Чесмеровичі | 27 | 9 |
|
98 | Дубиця | 1 | 1 |
|
Пшеворський повіт | ||||
| Пшеворськ | 12 | 3 | Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська |
| Кречовичі | 165 | 43 | Дрогобицька, Тернопільська |
| Бібрка | 89 | 21 | Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська |
| Сеннів | 36 | 10 | Тернопільська, Дрогобицька |
| Жуклин | 9 | 1 | Дрогобицька |
| Ніжатиці | 7 | 1 | Тернопільська |
Жешівський повіт | ||||
| Бяла | 150 | 41 | Львівська |
| Залісся | 27 | 8 | Львівська, Тернопільська |
| Тарнов | 9 | 4 | Одеська, Рівненська |
Лежайський повіт | ||||
| Лежайськ | 223 | 69 | Станіславська |
| Старе Місто | 128 | 37 | Станіславська |
| Прихоєць | 116 | 39 | Станіславська |
| Сідлянка | 159 | 45 | Станіславська |
Ланцутський повіт | ||||
| Тарнавка | 842 | 223 | Тернопільська |
| Гусів | 9 | 3 | Тернопільська |
| Ожанна | 350 | 95 | Тернопільська, Одеська |
| Жухів | 334 | 80 | Станіславська, Одеська, Львівська |
| Дубно | 1719 | 387 | Волинська, Станіславська, Тернопільська, Херсонська |
| Гадлі Шклярські | 101 | 27 | Тернопільська, Станіславська |
| Видачів | 28 | 6 | Тернопільська |
Отже, із 99 населених пунктів Ярославського повіту було примусово переселено 34007 українців ( 8728 сімей )[4].
Разом із Ярославським повітом були примусово переселені українці із Пшеворського (Пшеворськ, Кречовичі, Бібрка, Сеннів, Жук лин, Ніжатиці), Жешівського (Бяла, Залісся, Тарнов), Ланцутського (Карнавка, Гусів, Ожанна, Жухів, Дубно, Гадлі Школярські, Видачів), Лежайського (Лежайськ, Старе Місто, Прихоєць, Сідлянка) повітів. Це складало 4513 чоловік (1143 сім’ї)[5]. До деякої міри це умовне розділення, оскільки адміністративно-територіальний поділ довоєнної Польщі був іншим. Отже, разом із 20 населеними пунктами вищеназваних повітів із Ярославщини у 1944-1946 роках було примусово переселено 38520 чоловік (9871 сім’я).
Як свідчить вищенаведена таблиця, у повіті було 23 населених пункти, з яких примусово переселили 500 і більше українців. Найбільше їх було переселено із: Ніновичів (992 чоловіки, 278 сімей), Ветлина (1118 чоловік, 207 сімей), Теплиці (2091 чоловік, 482 сім’ї), Святого (939 чоловік, 273 сім’ї), Сосниці (2145 чоловік, 644 сім’ї), Ярослава (1066 чоловік, 462 сім’ї)[6].
Найчастіше переселенці скеровувалися до західних областей України – Львівської, Тернопільської, Станіславської, Волинської.
Із таких населених пунктів як Добковичі, Ярослав, Хожув, Рудка, Дибків, Добра українці були переселені поряд із західними у центральні, східні і південні регіони України. З м. Ярослава, наприклад, українці були вивезені до 11 областей України – Львівської, Тернопільської, Станіславської, Дрогобицької, Волинської, Рівненської, Чернігівської, Полтавської, Херсонської, Одеської, Ворошиловградської.
Цінна інформація міститься в описах майна. Це прізвище, ім’я, по батькові голови двору; населений пункт; кубатура житлових і господарських будівель і їх сума; кількість землі; загальна сума залишеного майна.
У всіх населених пунктах, жителі яких підлягали примусовому переселенню, кількість сімей у посімейних списках і кількість описів майна майже ніколи не збігалась. Те ж саме стосується кількості описів майна і кількості залишених хат. Адже досить часто дві, а то і три сім ї жили під одним дахом.
У багатьох селах, які потрапили у зону інтенсивних військових дій або зазнали нападу польських бойовиків у 1944-1946 роках і родини яких на час переселення залишилися без даху над головою у графі “Будівлі” записано: „спалено під час війни” або „спалено польською бандою”. Якщо переписувачі були порядними людьми або мали відповідні вказівки, то усі спалені приміщення записувалися зі слів переселенців і включалися у загальну вартість залишеного майна. Це мало певне значення для переселенців, оскільки згідно „Інструкції щодо реалізації угоди між урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки та Польським Комітетом Національного Визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР” від 9 вересня 1944 року після прибуття на нове місце проживання вони мали б отримати нові будівлі і житло на відповідну суму (хоч на практиці це було досить рідко).
Якщо ж радянські переписувачі не мали відповідних вказівок і не надто переймалися проблемами переселенців, то про спалені будівлі нічого не записували і переселені сім’ї після переїзду часто були кинуті напризволяще.
В оцінці майна був значний суб’єктивізм, оскільки одні і ті ж будівлі у різних повітах оцінювалися по-різному. Як правило, сума залишеного майна в описах коливалася від 1 до 20-25 тисяч карбованців за тодішніми цінами. При відсутності житлових і господарських будівель оцінці підлягали лише сад і залишені посіви. Сума тут була вже невеликою – від 100 до 700-800 карбованців. Досить дорого оцінювався ліс, який рахувався за тим чи іншим господарством (за умови порядності і скрупульозності переписувачів).
Земля, скільки б її не рахувалося за господарством, у загальну вартість майна не входила і оцінці не підлягала. У той же час, кожне плодове дерево оцінювалося у 20-30 карбованців. Кількість землі, яка припадала в середньому на одне господарство, коливалася від 0,2-0,3 га до 3-5 га, зрідка – до 10-15 га.
Загальний майновий стан примусово переселених українців Ярославського повіту у розрізі деяких сіл демонструє наступна таблиця[7]:
| Населений пункт | К-сть описів майна | К-сть залишених хат | К-сть залишеної землі (га) | Сума залишеного майна (крб.) |
1 | Запалів | 136 | 136 | 468,72 | 607554 |
2 | Мякиш Старий | 20 | 19 | 56 | 61300 |
3 | Бобрівка | 89 | 84 | 247,65 | 447765 |
4 | Вілька Запалівська | 84 | 79 | 263,3 | 383389 |
5 | Дуньковичі | 20 | 17 | 52,9 | 47400 |
6 | Корениця | 125 | 121 | 396,17 | 615286 |
7 | Конячів | 29 | 24 | 79,12 | 168598 |
8 | Дубровиця | 144 | 139 | 603,29 | 581679 |
9 | Адамівка | 39 | 38 | 152,78 | 167611 |
10 | Павлова | 76 | 77 | 374.76 | 401548 |
11 | Слобода | 63 | 61 | 340,72 | 247385 |
12 | Красне | 31 | 29 | 125,66 | 96457 |
13 | Дібча | 106 | 90 | 497,11 | 459952 |
14 | Радимно | 108 | 100 | 216,9 | 646629 |
15 | Сколошів | 172 | 160 | 412,1 | 953055 |
16 | Задіброва | 62 | 56 | 179,39 | 318008 |
17 | Засяння | 24 | 20 | 37,79 | 66800 |
18 | Вязівниця | 23 | 23 | 68,59 | 141752 |
19 | Сурмачівка | 26 | 25 | 93,28 | 112526 |
20 | Цетуля | 113 | 111 | 308,15 | 420250 |
21 | Млини | 198 | 185 | 699 | 1227264 |
22 | Халупки Хотинецькі | 90 | 87 | 280.9 | 497000 |
23 | Добра | 139 | 25 | 571,48 | 93994 |
24 | Лежахів | 68 | 62 | 246,99 | 380746 |
Цінна інформація міститься у поешелонних списках, графи яких частково повторюють посімейні списки: прізвище, ім’я, по батькові, рік народження членів сім’ї; область переселення; зрідка – дата переселення. На відміну від посімейних списків, в яких переселенці одного села записувалися разом, у поешелонних списках вони могли бути записані у різних книгах або у різних місцях однієї і тієї ж книги. Це пов’язано з тим, що часто жителі одного і того ж села переселялися у два етапи, у різні роки або змушені були виїжджати до різних областей. У більшості повітів посімейні та по ешелонні списки є тотожними.
За браком місця для наочності як приклад ми взяли Ярославський повіт. Подібна інформація міститься в документах інших повітів даного фонду.
Отже, архівні матеріали управління у справах евакуації українського, польського, чеського та словацького населення при Раді Міністрів УРСР - важливе джерело і основа усіх досліджень про депортаційно-переселенські процеси у 1944-1946 роках з території Лемківщини, Холмщини, Надсяння і Підляшшя.
[1] Державний архів Львівської області // ДАЛО. - Ф.Р-3229. - Оп.1.- Спр.26. - Арк.487-494
[2] Там само. - Арк.1-38.- Підраховано автором
[3] Там само. - Оп.5.- Спр.60.- Арк..503-527.-Підраховано автором
[4] Там само. - Оп.1.- Спр.24.- Арк..1-266.
Там само. - Спр.25.- Арк..1-559
Там само. - Спр.26.- Арк..1-544
Там само.-Спр.27.- Арк..1-302
Там само. - Спр.28.- Арк..1-214
Там само. - Оп.12.- Спр.27.- Арк..1-38.- Підраховано автором
[5] Там само. - Оп.1.- Спр.28.- Арк..1-214.- Підраховано автором
[6] Там само. - Спр.24.- Арк.1-46.
Там само. - Спр.25.- Арк..31-102
Там само. - Спр.26.- Арк..107-204,275-312,333-419, 431-434.- Підраховано автором
[7] Там само. - Спр.24.- Арк.1-46.
Там само. - Спр.2.- Арк.. 1-451зв.
Там само. - Спр.3.- Арк.. 1-319
Там само.-Спр.7.- Арк.. 1-20, 195-227, 244-264, 270-368
Там само. - Спр.8.- Арк.. 1-7,46-60
Там само. - Спр.12.-Арк. 49-251
Там само. - Спр.18.-Арк. 1-332
Там само. - Спр.20.-Арк. 1-183
Там само. - Оп.12.- Спр.18.- Арк.. 1-172.- Підраховано автором