Фрагменти виставки “Голгофа українського народу” (ОРГАНІЗАТОРИ І УЧАСНИКИ РУХУ СОЛІДАРНОСТІ ПРОТЕСТУ)

Рудницька Мілена (1892 — 1976), політ. і громадська діячка, журналістка, учителька сер. шкіл, пізніше викладач на Вищих Пед. Курсах у Львові (1921-28), одна з ідеологів укр. жін. Руху на Зах. Україні та його провідних діячок у 1920-30-их рр. Гол. Центр. управи Союзу Українок у Львові (за її головування він розрісся у сильну всенар. орг-цію), укр. жін. конґресу в Станиславові (1934), Світового Союзу Українок, політ. жін. орг-ції “Дружина Княгині Ольги”; ред. двотижневика “Жінка” (1935-39); учасниця і репрезентантка укр. жіноцтва на міжнар. жін. з’їздах. Активна діячка УНДО, посол до поль. сойму (1928—35, працювала у його комісіях — осв. і закордонних справ). Як делеґатка Укр. Парляментарної Репрезентації захищала в Лізі Націй укр. петиції, зокрема в справі т зв. пацифікації і голоду на Сов. Україні, мала контакти з урядовими і гром. колами зах. Европи і виступала з доповідями на міжнар. з’їздах. У 1936—39 чл. президії Укр. Координаційного Комітету у Львові. З 1939 на еміґрації: Краків, Берлін, Прага, Женева (де у 1945-50 була дир. Укр. Допомогового Комітету), Нью-Йорк і Мюнхен. З 1919 виступала з ст. у пресі на полі, феміністичні й виховні теми. Окремі кн.: “Укр. дійсність і завдання жінки” (1934), “Зах. Україна під большевиками” (1958), “Дон Боско. Людина, педагог, святий” (1963), “Невидимі стигмати” (1970). (“Енциклопедія Українознавства”, Л., 1998, т. 7, стор. 2630-2631.)